Пропозиції ГО "Проект А" щодо вдосконалення Закону №1197

На ряду з впровадженням реформ та внесенням чисельних змін у Закон України «Про здійснення державних закупівель» в самому законі залишаються суттєві недоліки, до яких не доходять руки реформаторів. Зокрема це стосується і визначення термінів та понять, які вживаються в законі, проте відсутні їх визначення. Наводимо перелік термінів і понять, визначення яких, на нашу думку, доцільно було б навести в законі.
1. В Законі не розкриті принципи державних закупівель: (а) добросовісна конкуренція серед учасників; (б) максимальна економія та ефективність; (в) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; (г) об’єктивна та неупереджена оцінка пропозицій конкурсних торгів; (д) запобігання корупційним діям і зловживанням; (е) вільного переміщення товарів; свободи надання послуг.
2. Визначення принципу «недискримінація учасників» (стаття 5) розкритий недостатньо. З визначення принципу неможливо зрозуміти в чому саме полягає дискримінація і, відповідно, недискримінація. Принцип розкрито лише стосовно його застосування відносно іноземних учасників. В тому вигляді, в якому дано визначення цього принципу, цей принцип захищає лише іноземних учасників і лише від дискримінації за юрисдикційною ознакою. Разом з тим визначення принципу, у тому числі в частині недискримінації іноземних учасників, вимагає уточнення у зв’язку з набранням чинності Закону України «Про санкції». Вважаємо, що доцільно змінити назву принципу «недискримінація» на «недопущення дискримінації». Ймовірно, цей принцип слід прив’язати до терміну «економічна дискримінація», який вживається в законодавстві про захист економічної конкуренції.
3. Разом з визначенням принципів державних закупівель, виникає потреба в визначені цілей державних закупівель (не цілей Закону, а саме цілей закупівель). Ймовірно, такі принципи як «добросовісна конкуренція серед учасників» та «максимальна економія та ефективність» слід віднести до цілей закону.
4. Стаття 16 Закону передбачає такий механізм оцінювання учасників, як «кваліфікаційні критерії». Виходячи з практики застосування замовниками цього механізму, зазначаємо, що цей механізм є найбільш корупційно небезпечний, використовується замовниками заради досягнення цілей відмінних від принципів та цілей державних закупівель. Визначення терміну дозволить проводити більш якісний та об’єктивний аналіз на відповідність встановлених кваліфікаційних критеріїв принципам та цілям державних закупівель. Оскільки зміст кваліфікаційних критеріїв, передбачених законом майже ніколи не переглядався починаючи з 2000 року, визначення цього терміну сприятиме перегляду змісту кваліфікаційних критеріїв виходячи з практики проведення торгів та з урахуванням суспільного прогресу.
5. Частиною 2 статті 16 Закону передбачено, як один з кваліфікаційних критеріїв «наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічних договорів». Ця норма вимагає уточнення терміну «аналогічний договір», встановлення принципів та критеріїв визначення аналогічності.
6. Частиною 2 статті 22 Закону передбачено: «Документація конкурсних торгів може містити також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити». Виходячи з практики, зазначаємо, що під виглядом «іншої інформації» замовники нерідко встановлюють додаткові вимоги до учасників або встановлюють ексклюзивні умови проведення торгів. У зв’язку з цим виникає потреба у включені до Закону виключного переліку категорій іншої інформації, яку замовники можуть включити до документації.
7. В частині 5 статті 28 та частині 1 статті 35 Закону використовується термін «постійно діючий ринок». Виникає потреба у визначені цього терміну, наведені ознак постійно діючого ринку тощо.
На нашу думку такі удосконалення Закону №1197 спростять розуміння змісту закону суб’єктами правозастосування; призведуть до зменшення випадків зловживань з боку замовників; поліпшить якість судових рішень у спорах в сфері державних закупівель.